Реєстрація
На головну Зв’язок RSS

СтаттіЗагальне

Переглядів 278

Історія фотографії

<!-- /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} @page Section1 {size:595.3pt 841.9pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:35.4pt; mso-footer-margin:35.4pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} -->

<!-- /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:36.0pt; mso-footer-margin:36.0pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} -->

        З давніх-давен люди прагнули знайти спосіб отримувати зображення, яке не вимагало би довгої праці художника.         Ще у минулому люди помітили, що промінь сонця, проникаючи у темне приміщення крізь невеликий отвір, залишає на площині світловий малюнок предмету зовнішнього світу. Такі предмети відображені у точних пропорціях, але в зменшених, в порівнянні з натуральними, розмірах і у перевернутому вигляді. Це – властивість темної кімнати (або камери-обскура), яка була відома ще старогрецькому мислителеві Аристотелю, який жив в IV столітті до наший ери. Сам принцип роботи камери-обскура описав в своїх працях Леонардо Да Вінчі.
        Як відомо, окуляри було винайдено ще у XIII столітті. Лінза з окулярів перейшла у наступний етап – у зорову трубу Галілео Галілея. В Росії учений М. В. Ломоносов розпочав розвиток світлосильних труб і оптичних приладів.рою-обскура по         Згодом камерою-обскура почали називати ящик з двоопуклою лінзою в передній стінці і напівпрозорим папером або матовим склом у задній стінці. Такий прилад використовували для механічної зарисовки предметів зовнішнього світу. Перевернуте зображення достатньо було за допомогою дзеркала розмістити прямо і обвести олівцем на листі паперу.
        У середині XVIII століття в Росії достатньо розповсюдженою була камера-обскура «Махина для зняття перспектив», зроблена у вигляді туристичного намету. З її допомогою були документально відображені панорами Санки-Петербургу, Петергофа, Крондштата та інших російських міст.
        Це була «фотографія до фотографії». Праця художника, який малює, була спрощена. У процесі роботи над механізацією процесу малювання люди навчитися не лише фокусувати «світловий малюнок» у камері-обскура, але і надійно закріплювати його на площині хімічним шляхом. Якщо в оптиці передумови для винаходу світлопису склалися багато століть назад, то в хімії вони стали можливими лише у 18 столітті, коли хімія як наука досягла свого розвитку.
        Чи не найважливіший внесок у створення реальних умов для винаходу способу перетворення оптичного зображення у хімічний процес в світлочутливому шарі зробили молодий російський хімік-любитель, а згодом – відомий державний діяча і дипломат –  А. П. Бестужева-Рюмін (1693 – 1766 рр.) та німецький анатом і хірург І. Г. Шульце (1687 – 1744 рр.). Складаючи  у 1725 році рідкі лікувальні суміші, Бестужев-Рюмін виявив, що під впливом сонячного світла розчини солей заліза змінюють колір. Через два роки Шульце також навів докази чутливості до світла солей брому.
        Цілеспрямовану роботу з хімічного закріплення світлового зображення у камері-обскура учені і винахідники різних країн розпочали лише в першій третині XIX століття. Найсуттєвіших результатів досягли відомі нині усьому світу французи Жозеф Нісефор Ньєпс (1765 – 1833 рр.), Луї-Жак Манде Дагер (1787 – 1851 рр.) та англієць Вільям Фокс Генрі Тальбот (1800 – 1877 рр.). Їх вважають винахідниками фотографії. Хоча спроби отримати фотографічне зображення датуються ще 17 століттям, роком винаходу фотографії у науковому світі вважають 1839, коли у Парижі з’явилася так звана дагеротипія. На основі власних досліджень і дослідів Нісефора Ньєпса французькому винахідникові Луї Дагеру вдалося сфотографувати людину і отримати стійке фото зображення. Порівняно з ранніми дослідами, час експозиції скоротився (менше 1 хв.). Принципова відмінність дагеротипа від сучасної фотографії – отримання позитиву, а не негативу, яки       й не давав змоги отримувати копії з оригіналу. З того часу почала існувати фотографія та й сам фотограф.

Додати в Twitter


Коментарі (31) Показати