Реєстрація
На головну Зв’язок RSS

СтаттіДитячі свята

Переглядів 948

«Білий танець» для клоуна

«Чем громе плачет клоун,
Тем громе в зале смех…»

Е. Шифрін.

            Серед тисяч газетних оголошень часто трапляються і такі «Запросіть клоуна на день народження Вашої дитини. Зробіть для неї це свято незабутнім». Прочитавши таке оголошення батьки, дідусі довго чухають потилицю: привабливо, але… виникає маса запитань: чи може розмальований чолов’яга, який має такий непрестижний статус, як «клоун», зробити свято незабутнім? Чи можна довірити дітей особі, в якої все падає з рук і який падає на рівному місці? І взагалі, хто такий клоун?

Клоун по-перше дуже любить дітей, по суті він та ж сама дитина, тільки доросла. З дітьми він не працює, не демонструє свою майстерність, він бавиться з ними. Уявіть собі батька, який зібрав коло себе п’ятеро дітей і бавиться з ними у веселу гру. Одягніть на нього перуку, яскравий, кумедний костюм і ось маєте клоуна. Головне, щоб дітям було цікаво і весело. Якщо Вас запросили в гості до дитини в якості клоуна, все набагато складніше. Діти скоріше відчувають фальш ніж дорослі, тому, якщо вони відчують найменший сумнів, що ви просто розмальований дядько, а не клоун, можете вже розкланятись з господарями і йти геть – ваш виступ гідно провалився. По-друге, згадайте жіноче правило: жінка повинна бути на стільки розумною, щоб робити з себе дурепу. Це ж стосується й клоуна. Це не повний кретин, який впаде там де сяде, він дотепний, на будь - яке найкаверзніше запитання дитини знайде достойну відповідь, він веселий, жартує не тільки з дітками, але і з батьками, офіціантами (якщо свято відбувається в кафе) з куховарками, не минаючи своєю увагою навіть адміністраторів або власника. Він знає безліч загадок, хоча не завжди дасть на них правильну відповідь. Наприклад, коли на його загадку: «Його б’ють, а він не плаче, від удару тільки скаче» разом з дружньою відгадкою дітей «м’ячик» він може з гідністю дати свою відповідь: «Міліціонер!».

Тепер перейдемо до самого свята. Дітей, які прийшли привітати іменинника (іменинницю) радимо посадити за окремий стіл, в окремій від дорослих кімнаті Ще краще в іншому будинку. Ідеальний варіант: в іншому місті (жарт!). Дорослі зможуть спокійно, за чаркою, тостами вирішити свої питання, в тому числі, з яких коштів розплатитись з клоуном за його послуги, не відволікаючись на найбридливіші дитячі запитання: «Мамо, а коли подадуть торт?», «Тато, а коли ми підемо додому?», «Дядько Василь пригостіть мене цигаркою!». І в свою чергу дорослі не будуть «діставати» їх своїми пропозиціями: «Це треба доїсти, це треба допити, це треба викинути в чужу тарілку».

І коли ми вже відокремили покоління, півгодини діти поласували святковим меню, під веселу музику з’являється клоун . Гарний, веселий, смішний, з кульками в руках, які тут же розкидає дітям, обов’язково з маленьким подарунком і чудовими привітаннями для іменинниці. Варто зауважити, що не треба зупиняти увагу на цій дитині на протязі всієї  забави, деяких дітей це ображає. А ображених на дитячому святі бути не може!

Отож починаються ігри, конкурси, забави. Вся ініціатива тут покладається на клоуна. Він вигадує змагання, сам приймає в них участь, але звичайно, де ж йому перемогти наших спритних, розумних, кмітливих діточок. Не зважаючи на поразку, він вітає своїх суперників, не забуваючи нагороджувати переможців цукерками. Ігри можуть бути найрізноманітнішими, головне під яким «соусом» їх подати. Стару, відому всім гру, в яку грали ще ми в дитинстві «Кішки-мишки» можна представити як «Том і Джері», не змінюючи самої суті гри і веселощі забезпечені. Загадки, які загадає клоун дітям повинні бути прості і відомі. Задачі на логічне мислення, на рішення математичних прикладів треба забути, нічого крім нудьги в дітей вони не викличуть, вони вже по горло ситі ними у школі, в садочку, вдома. А тому простенька загадка «Сидить дівчина в коморі а коса її на дворі» - буде саме до смаку.

За половину забави зазвичай подають гаряче. Це особливий момент. Діти сідають за стіл, клоун бажає «смачного», повідомляє, щоб з’їли все, бо сили їм ой, як ще знадобляться, зникає. При цьому хтось з дітей обов’язково спитає «ти ще прийдеш?», або помічено позіхне « нарешті пішов!», це найкраща оцінка для клоуна. Дуже добре, якщо він, ще не встигнувши викурити сигарету почує, як його кличуть в зал. Отже свято продовжується!

Наступний етап – дискотека під дитячі пісні. Під час танцю також проводяться ігри, звичайно не в «хустинку» або «пляшечку». Клоун Манюня, наприклад, знайшов у своїх кишенях звичайний свисток, передав його по кругу танцюючих дітей, запропонував свистіти кожному в кого свисток опиниться в руках, на той час коли стихне музика. На перший погляд: повне безглуздя, а вийшло як завжди – ціле море задоволення.

Кінець вечора символізують подачею торта зі свічками. Тут клоун стає трохи серйозніше, відчуваючи торжество моменту. Він пропонує присутнім сказати найзаповітніші привітання і побажання імениннику (іменинниці), і поки не стихне остання «ода» не відкриває рота, що для нього важче за все. Далі діти співають під диригуванням клоуна, ну і як завжди настає  довгоочікувана мить. Під час задування свічок бажана присутність дорослих гостей, звичайно тих, хто ще в змозі вилізти з-за столу. Клоун ще раз вітає іменинницю, обов’язково згадує батьків: компліментом мамі і побажанням фінансового успіху татові, з жалем констатує факт, що йому треба йти. Бо його ще чекають такі ж хороші, слухняні, розумні, кмітливі, веселі, щирі і дуже-дуже симпатичні дітки, як вони. До побачення, мої любі друзі! До нових зустрічей!

клоун, аніматор, ведучий
Володимир СТРЯПУХІН
Додати в Twitter