Весільні переспівки (2), або як розрізають весільний коровай.

      Коровай – це ритуальний священний хліб, як неодмінний атрибут весілля. Він має завжди круглу форму – форму Сонця та обручки. Весільний коровай – це символ зріднення, змішання двох родів, символ продовження життя і сили громади. Обдарування присутніх шматочками весільного короваю символізує приєднання молодят до всієї громади. Адже в давнину для Його випікання використовувалося окремо змелене зерно від роду молодої та молодого. Для замісу брали воду із криниць двох родів, а також масло, яйця, молоко, сіль і все це змішували в одній широкій, низькій діжці. Старші жінки, щасливі у своєму подружньому житті, замішували тісто наспівуючи пісень, які зичили добру долю нареченим. Також у тісто кидали гроші (монети), бажаючи молодятам добробуту та достатку. Коровай прикрашали виробами із тіста у вигляді пташок, шишок, корівок, півників, коників, дубових листочків. Подекуди виплітали із тіста косу та викладали довкола. Вважається що коса – це символ довгого й щасливого життя.
     Далі коровай всаджували у піч, де він і випікався. В цей час монети які були в тісті осідали на дно. (про це пізніше). Після випічки коровай ще прикрашають барвінком. Він символізує вірність подружню, постійність почуттів, міцність шлюбу.
           Барвінок – це рослина обрядова,
           Це символ пам’яті і вірності, здоров'я,
           Краси і вічності, безсмертя, довгих літ,
           Любові знак – барвінку синій цвіт.
     Отже, коровай супроводжує наречених впродовж цілого дня і всіх урочистостей. Його несе пан староста від нареченого до дому нареченої (викуп), до РАГСу, церкви і вже тоді коровай зупиняється на святковому весільному столі.
     Покрасувавшись на столі впродовж всієї другої (неофіційної) частини свята, мається на увазі застілля і танці, в кінці весілля його розрізають. Цей звичай підтримують не у всіх регіонах, часом коровай розрізають через тиждень після весілля. Отже, розкажу трохи детальніше про розрізання короваю в день весілля. Як це проходить?!
     Двоє дружбів стають обличчям один до одного, беруть коровай і танцювальними приставними кроками рухаються вздовж весільних столів. Коровай також «витанцьовує» разом із ними то вправо, то вліво. В цей час гості наспівують таких пісеньок:
           А ви батьки з матерями
           Поставайте разом з нами 
           І в щасливу годину
           Розвеселим родину.
                Ой ну ну, ой ну ну,      
                Розвеселим родину.
                Ой ну ну, ой ну ну,
                Розвеселим родину.
     На останній стрічці коровай піднімають догори, вище себе, над головами. (ніби прославляючи і возвеличуючи його).
(Далі знову танцюють так само, а гості наспівують)
          А ви сестри із братами
          Поставайте разом з нами
          І в щасливу годину
          Розвеселим родину.
               Ой ну ну, ой ну ну,
               Розвеселим родину. (2 останні рядочки співають два рази)
                                                       (коровай піднімають вгору).
          А ти, дружбо, гости ніж
          Й короваю нам наріж
          І в щасливу годину
          Розвеселим родину
               Ой ну ну ... (2р.)
     Дальше співають так. (співають повільніше)
          Дружба коровай крає,
          Дружба коровай крає
          Золотий ножик має.
                    Або так:
          Дружба коровай крає,
          Дружба коровай крає 
          Бо він гострий ножик має.
     Зустрічається кілька різновидів розрізання весільного короваю, це залежить від регіональних місцевих звичаїв. Його можуть розрізати дружби, пан староста або й інший поважний мужчина, який користується хорошим авторитетом в родині, або батьки (дві мами молодят).
     Якщо ж розрізає мужчина (його теж називають дружбою), тож співаємо веселої...
          Дай нам Боже добрий час
          Як у людей, так і внас
          І в щасливу годину
          Розвеселим родину.
               Ой ну ну, ой ну ну,
               Розвеселим родину.
               Ой ну ну, ой ну ну,
               Розвеселим родину.

          Дай нам Боже добрий час
          Щоби баби гзились
          І по двоє і по три
          На купу ложились.
               Ой ну ну, ой ну ну,
               Розвеселим родину (2р.)
     Деколи виникають ще спірні питання, як саме розрізають коровай?! Отже Його можна розрізати традиційно – повністю на скиби зверху до низу, а можна й частково: залишається нижній шар короваю (приблизно 3 – 4 сантиметри), це називається «підошва». Всю верхню частину до підошви розрізають на скиби і, як зазвичай, дружби роздають перший кусочок молодятам, родичам, близьким і всім гостям. А в підошві посередині вирізають круг, ставлять пляшку горілки і дружби несуть до музикантів. А оскільки монети (читати вище), які осідають на дно короваю під час його випічки залишаються саме у підошві, то таким чином колись розраховувались із музикантами. Звісно що сьогодні так з музикантами не розраховуються, але завжди можна підтримати гарну традицію і зробити своє весілля цікавішим.

          Ой летіла зозуленька
          Тай сіла на ганку
          Дай ми, дружба, короваю –
          Буду за коханку.
               Ой ну ну ... (2р.)

          Ой летіла зозуленька
          Тай сказала ку – ку
          Дай ми, дружба, короваю
          Поцілую в руку
               Ой ну ну ... (2р.)

          Хіба була я дурна
          Й розуму не мала,
          За кусочок короваю
          В руку цілувала.
               Ой ну ну ... (2р.)

     Ще є й інший варіант розрізання весільного короваю. Деколи на весіллі «присутні» два короваї: від сторони молодого і від сторони молодої. Короваї впродовж весілля стоять на тарілках з монетами (для достатку молодої пари). Коли вкінці весілля короваї розрізають, то тарілки із монетами замотують у великі хустини і після чого дружби танцюють із ними, потім розбивають до підлоги, на щастя молодому подружжю.

     (А тепер згадаємо й про господиню)
          А ти, дружбо, гостри ніж
          І «варуху» нам заріж (можна заспівати «повариху»)
          І в щасливу годину
          Будем їсти свіжину
               Ой ну ну... (2р.)
     Варуха – це повариха, зазвичай гарна жіночка із пишними формами. Оскільки ж більше часу свого життя вона проводить на кухні і мусить завжди попробувати кожну страву, то ж ... так можна і не снідати, не обідати і навіть не вечеряти, а просто нюхати.  А пишні форми, із такою роботою, нікуди не дінуться. (співаємо далі)
          А у Львові добре жить
          Десять робить, сто - лежить 
          А як сонце припече
          І тих десять утече.
               Ой ну ну.. (2р.)

(ця співночка із так званим «червоним квадратиком» - для дорослих)
          Через Київський місток
          Везуть бабів на восток
          Хлопи плачуть і ревуть
          Куда техніку везуть :)
               Ой ну ну ... (2р.)

          Я Микола ти Микола
          Обидва Миколи,
          Тебе били коло церкви
          Мене коло школи
               Ой ну ну ... (2р.)

          Тебе били коло церкви
          Що не хтів хреститься,
          Мене били коло школи
          Бо не хтів учиться
               Ой ну ну ... (2р.)

          Ти Федь і я Федь
          Обидва ми Феді
          Як злапаєм якусь бабу
          Дерем як медведі.
               Ой ну ну... (2р.)
     Щоб Ваше свято вдалося гарним цікавим оригінальним і незабутнім, варта просто не забути хороший настрій удома. Приходячи на забаву веселіться досхочу, тоді воно справді запам'ятається Вам надовго, незалежно від того розрізали коровай на весіллі чи ні…

                                                        Ведуча, тамада – Лідія Мельник
                                                       Тел.: 067 92 44 347