Роман Метельський
* * *
Лагідна, рідненька, добра і проста,
Наша дорогенька, наша золота,
Натруджені руки, мудрії слова,
Вам ніколи, мамо, спокою нема.
Тож дозвольте в день такий святковий
Побажати щастя, радості в житті,
Щоб не знали, мамо, горя ви ніколи
І до 100 років ви для нас жили!
* * *
Чомусь в житті я не запам'ятала,
Як ти мене в колисці колихала,
Як колискову наді мною ти співала,
Що ти, як пташка, наді мною щебетала.
Але я пам'ятаю твої гіркі сльози,
Коли для нас, малих, якісь загрози
Раптово у дитинстві виникали
І ти очей ночами не стуляла.
Хотіла з татом ти мабуть синочка,
Але життя дала ти аж трьом дочкам.
І швидко, якось, ми повиростали,
Але для тебе дітками зостались.
Пишу вірша, а на очах сльозина,
Напевно тому, що вже маю свого сина.
Тому, що пізно цінувати стала,
Твою любов, турботу, слово «мама».
Матусю, рідна, я тебе вітаю
З цим святом. І в твоїм лиці бажаю
Усім жінкам, що є на білім світі
Насамперед ніколи не хворіти,
Дітей слухняних, люблячих побільше,
Нехай присвячують вам свої теплі вірші,
Нехай коханий завжди поряд буде,
А на шляху трапляють добрі люди,
В житті побільше сонця, ладу, сміху
Живіть щасливо нам усім на втіху!!!
* * *
Ще цієї світлої, доброї днини
В нашої матусі нині уродини!
Від усього серця вам даруєм
Букет найкращих побажань.
Піднести їх нам любо,
До 100 живіть без хорувань.
І правнуків ведіть до шлюбу.
А ще бажаємо ми вам,
Щоб холод в душу не закрався,
Щоб в серце смуток не прийшов,
І щоб ніхто не здогадався,
Який вам рік уже пішов.
* * *
Мати квіти посадила
Під віконцем біля хати,
Наче діти, тії квіти,
Стала доглядати.
І діточок, як квіточок,
Цілий вік ростила,
Недоїла, недоспала...
Звідки в мами сила?
Із любові, із серденька,
Із теплого літа...
Наша матінка в родині
Наче сонце світить.
Десь у полі соловейко
Пісню заспівав,
Нашу матінку рідненьку
Піснею вітав.
Поклонімося і ми
Матінці коханій,
Лиш вона поміж людьми
Завжди разом з нами.
* * *
Тебе, рідненька, раді ми вітати:
Твій день народження прийшов,
Бо ти для нас одна-єдина мати
І зігріває нас твоя любов.
Тебе ми любим, нам без тебе скучно.
Хто нас тепер до серця пригорне?
З тобою прагнем бути нерозлучно,
Бо ти для нас, як сонечко ясне!
Тож хай міцним твоє здоров'я буде
І в радості минають дні твої!
Хай довго стукає ще серце в грудях
На щиру втіху всій твоїй сім'ї.
Хай Бог тобі надію посилає,
Що неодмінно прилетить той час
І знову в хаті щастя запалає,
Коли ти, мамо, вернешся до нас!
* * *
Турботи, клопоти, робота, діти —
Усе встигали ви зробити,
А ми, чого гріха таїти,
Не вміли все це оцінити.
І ось сьогодні, в день цей урочистий,
Ми просим вас за це нас всіх простити,
Хоч знаємо, що слів цих буде мало.
Якби зібрати всі слова землі,
Ми вибрали прості і невисокі,
Щоб ваші дні трояндами цвіли
І не приходила ніколи одинокість.
Хай тільки радість прикрашає дім,
Хай ладиться і на роботі, й вдома,
Хай вам завжди щастить в усім,
І обминають горе, сум і втома ...
О Боже! Ти живеш над нами,
Тебе благаємо в цей час:
Пошли здоров'я нашій мамі
І збережи її для нас!!!
* * *
Коментарі (93) Показати