День Святого Валентина, як свято, почали святкувати у Європі з ХІІІ ст.

        Про життя християнина Валентина, ім’ям якого названо це свято, майже нічого не відомо. А перша згадка про святкування Дня Святого Валентина  зв’язана з багато численними легендами, які часом суперечать одна одній. Але спільним є той  факт, що це свято бере свій початок ще з стародавньої Римської імперії. Покровитель Дня всіх закоханих Валентин, згідно легендам, був християнським священиком, який жив у місті Терни в     ІІІ ст. н.е. Він був молодою людиною з доброю і щирою душею, цікавився медициною та природничими науками.

        На час правління імператора Клавдія ІІ високо цінувалась військова доблесть римських легіонерів, які вже встигли прославитись. Тому імператор видав наказ, який забороняв одруження. Він вважав, що шлюб утримує чоловіка удома, а їх призначення – бути хорошими солдатами і відважно битися за Рим. Молодий католицький священик всупереч наказу таємно вінчав закоханих.  Згідно легендам Валентин не тільки їх вінчав, а й мирив пари, які  були у сварці, допомагав воїнам писати любовні листи, дарував закоханим парам квіти.

        З часом таємниця Валентина була викрита, і тому імператор видав наказ про арешт та страту священика. Позбавлений священних книг, аби скрасити своє вимушене дозвілля, Валентин почав писати записки доньці тюремника. Інші легенди говорять, що коли Валентин сидів у в’язниці він закохався  у сліпу доньку свого наглядача та зцілив її, а ще інші говорять, що все було навпаки, що це наглядач попросив Валентина вилікувати доньку, а та закохалась в опального священика.

        Перед стратою 14 лютого 270 року юнак послав своїй коханій сповнений любові і ніжності лист з припискою «Твій Валентин», котра стала символом вірності і любові. Звідси і відкритки – «валентинки», і саме свято.

        Існує припущення, що перша вітальна листівка з’явилася у зв’язку з Днем Валентина. Вважається, що першим її надіслав Чарльз герцог Орлеанський. У Британському музеї Лондона зберігається найдревніша валентинка, підписана ним у 1415 році. В цей час він був ув’язненим у Лондонському Тауері і таємно відправив любовне послання своїй дружині. Поступово традиція вітати один одного в цей день розповсюдилась і на подружні пари. А дарунки замінили квітами. Звичай вручати у День Валентина букет зі значенням досяг піку моди в часи правління королеви Вікторії (1837-1901). Англійці запозичили його у галантних французів на початку ХVІІІ ст.

        Молодий християнський священик, який творив так багато добра від душі для закоханих, загинув в ім’я того ж кохання. Тому немає нічого дивного в тому, що люди не тільки не забули про Валентина, але й назвали його Охоронцем Кохання та Покровителем всіх закоханих.

        Дата страти Святого Валентина – 14 лютого – співпала з римським святкуванням на честь Юнони, богині кохання. Цей день в Римі рахується початком весни. Класично емблемою свята вважається червона троянда. Існує версія, що початок цієї традиції поклав Людовік ХVІ, котрий подарував цього дня Марії-Антуанетті величезний букет червоних троянд. Згідно з античною легендою, вони з’явились на Землі завдяки Афродіті — богині любові і краси, котра, поспішаючи до свого коханого — Адоніса, пораненого вепром, наступила на кущ білих троянд і, поранившись колючками, забарвила їх своєю божественною кров’ю в червоний колір.

        Поступово свято Святого Валентина набувало своїх обрядів і традицій, деякі з них збереглися і до нашого часу. І в кожній країні вони різні. У всіх країнах цього дня було дуже популярне влаштовувати весілля та вінчатися.

        Деякі стверджують, що цього дня жінка може підійти до милого їй чоловіка і ввічливо попросити його одружуватися на ній. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати  за надану честь і подарувати жінці шовкове плаття, а собі шовковий шнурок з нанизаним на нього серцем. У деяких країнах незаміжнім жінкам кохані дарували одяг. Якщо дівчина прийняла дарунок, значить, вона згодна вийти заміж за цю людину.

        Святкування такого чудового свята завжди приносило багато радості тим, хто дійсно прагнув в цей день кохати та бути коханими, хоча я вважаю, що не обов’язково потрібен певний день, щоб сказати коханій людині «Я Тебе кохаю!». В цей день  просто потрібно підкреслити це, як ніколи!!!

        Кохайте і будьте коханими!!!

                                                                                                                  Анастасія ЧЕКІРДА