1 квітня – брехня всесвітня

Всі ми вже звикли до того, що 1 квітня треба обов’язково пожартувати над друзями та рідними. Зрозуміло, що жарт має бути доречним та без негативних наслідків (на зразок синців у жартівника чи сердечного приступу в людини, яку розвели в цей день).

 Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час.

  На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри - Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели - адже її крики були лише обманною луною.

На відміну від інших «серйозних» свят, історія святкування 1 квітня Дня дурня до цього часу з ’ ясована не остаточно, хоча вона існує в багатьох різних культурах. Більшість істориків пов ’ язують її з веселим святкуванням початку весни. В історичних документах уперше згадується про День дурня 1582 року у Франції. До цього часу французи офіційно святкували Новий рік вісім днів – з 25 березня до 1 квітня. Кульмінація веселощів припадала саме на 1 квітня. В часи правління короля Шарля ІХ (1561 — 1574) був виданий декрет про перехід на Григоріанський календар та перенесення святкування Нового року на 1 січня. Але оскільки в ті часи інформація поширювалася зі столиці до провінції в буквальному сенсі «на возах», а багато французів просто не бажали відмовлятися від старих традицій, то святкування Нового року 1 квітня тривало ще кілька наступних років після появи королівського декрету, аж поки не стало анахронізмом, якого дотримувалися одиниці, котрих називали «дурнями», а свято — Днем дурня.

У ті часи зародилася й традиція «пошивати у дурні» знайомих і незнайомих осіб шляхом поширення 1 квітня неправдивих повідомлень чи новин. До Англії та Шотландії першоквітнева традиція поширилася у XVIII столітті, а звідти невдовзі помандрувала за океан до англійських і французьких колоній в Америці. В окремих країнах виробилися свої особливості святкування Дня дурня. У Мексиці, на відміну від усього світу, його святкують 28 грудня, а в Шотландії — два дні: 1 і 2 квітня. При цьому 2 квітня має назву Хвостатого дня і впродовж нього звучать жарти лише «нижче пояса».

  Перші жартівливі неправдиві повідомлення з метою «пошити в дурні» широкі маси почали з'являтися в газетах іще у XVIII столітті, але стали майже обов'язковими цього дня у ХХ столітті. Попри те, що всі добре знають, що 1 квітня всі обдурюють усіх, надалі не бракує легковірних, які сприймають за чисту монету першоквітневі жарти у ЗМІ. І йдеться не лише про звичайних людей — на жарти «купуються» представники інших ЗМІ та найавторитетніші світові інформагенції, які поширюють «качку» світом.

      Одним із кращих жартів Дня дурня є поширена 1983 року агенцією «Ассошіейтед Пресс» інформація саме про історію походження цього дня. АП повідомила з посиланням на дослідження професора історії Бостонського університету Джозефа Боскіна, що ця традиція народилася ще в часи Римської імперії, коли придворний блазень заявив імператору Костянтину, що дурні і блазні будуть краще правити імперією, ніж імператор. Імператор прийняв цей виклик і погодився щороку передавати владу дурням на один день — 1 квітня. Згаданий блазень на прізвисько Кугель став імператором і відразу ж видав указ, що цього дня в імперії дозволяється повний абсурд. Так народилася традиція 1 квітня, стверджував професор. АП не знала, що професор Боскін таким чином пожартував над агенцією. Тому впродовж квітня цю історію переказали з посиланням на АП багато американських та світових ЗМІ. Боскін лише через кілька тижнів зізнався, що пожартував. Бостонський університет змушений був вибачитися за його «жарт», а АП та десятки шанованих світових видань подали офіційне спростування.

День сміху святкується зараз у всьому світі, але ніде не є вихідним. У США його називають “святом серця, а не держави”. До речі, професор Стенлі Теп із інституту здоров’я в Окхерсті (Каліфорнія), стверджує: “Тридцять хвилин сміху на день дозволяють пацієнтові, котрий переніс інфаркт міокарду, уникнути повторного нападу в найнебезпечніший період - перші півроку після нападу, – і потім жити повноцінним життям. Здоровим же людям ця кількість сміху подовжує життя на роки, іноді на десятиріччя”.
Так що є сенс сміятися цілий рік, а не тільки першого квітня.

Отже, перше квітня – це свято, яке дозволяє жартувати, сміятись та приносити радість людям, які тебе оточують. Хоча я вважаю, що приносити людям радість можна не тільки 1 квітня, а кожного дня. Отож, давайте не будемо чекати цілий рік для того, щоб зробити приємне своїм друзям та підняти їм настрій, а будемо робити це кожного дня та кожної миті. Бо люди поряд – це найважливіші люди у світі, які завжди будуть поряд. А 1 квітня особливо, тому жартуйте та продовжуйте життя собі та своїм близьким!!!