Вінчання: місце теж має значення
Вінчання – це вінець юності, це вінець переживань: любить-не любить.
Без таїнства шлюбу християнська сімя вважається неповноцінною перед Богом. У освяченому шлюбі віруючі люди живуть за обов’язками, за якими стоїть сам Бог.
Не кожна пара може бути благословенна церковним шлюбом. За наявності подружніх перешкод  Церква відмовляє у шлюбі, якщо існує принаймні одна з 12 перешкод.  
Та якщо перешкод для укладення двох молодих закоханих нема, то виникає питання: а де ж приступити до Тайни подружжя, однієї з семи тайн, які встановив сам Ісус Христос?  Де зміцнити свій зв'язок молодих сердець Господньою благодаттю?
Вибір храму залежить від багатьох чинників. Багато молодих обирають пишноту соборів, ще більше – церкву, у якій їх хрестили чи у якій вінчалися їхні батьки.
Але подружжя – це не лише спільне життя, це спільні обов’язки, це одне на двох щастя мати і виховувати дітей.
Нині все більше подружніх пар, котрі просять у Бога про дар материнства та батьківства, їдуть на молитву до Лаврівського монастиря святого Онуфрія.
З чому би не розпочати життя християнського подружжя з вінчання в Лаврівському монастирі з мощами Святого Онуфрія?
На це є кілька причин.
По-перше, Лаврівський монастир святого Онуфрія, до переліку небагатьох, які діють на території України від княжих часів донині – Києво-Печерська лавра, Зимненський і Жидиченський монастирі на Волині. Офііційним підтвердженням існування Лаврівського монастиря ще в давньоруські часи є знахідки розкопок, які проводили на території Онуфріїв¬ської церкви 1986 року. Тоді, зокрема, знайшли кераміку XII-XIII століть.
У некрополі Лаврівського монастиря святого Онуфрія спочиває і князь Лев. У останні роки життя він постригся в монахи, отримавши чернече ім’я улюбленого святого – Онуфрій – і поселився у святині. Ця чернеча обитель належала до володінь княжої сім’ї.
По-друге, Лаврівський монастир святого Онуфрія – найстаріший монастир цього святого в Україні. У різних писемних тогочасних джерелах постійно згадують “Лаврівський монастир із мощами святого Онуфрія”.
Цю реліквію знищили або викрали під час татарських погромів. Унаслідок останнього набігу – 1549 року – монастир горів  Історики впевнені: грабіжників насамперед цікавила дорогоцінна посудина, в якій зберігали мощі святого. Тому прах св. Онуфрія, радше за все, просто висипали на землю. Отже, мощі святого Онуфрія  й досі в лаврівській землі.
Святий Онуфрій був улюбленим святим упродовж багатьох років. Він – покровитель породіль.
По-третє. із Лаврівським монастирем святого Онуфрія тісно пов’язаний також рід Шептицьких, адже митрополит Атаназій Шептицький колись навчався в Лаврові, а о. Никифор Шептицький свого часу був архіманд¬ритом Лаврівського монастиря. Не оминув своєю увагою чернечої обителі в Лаврові й Андрей Шептицький. 1926 року він брав участь у дослідженні фресок церкви святого Онуфрія. У Національному музеї у Львові зберігають картину роботи Ми¬трополита Андрея Шептицького “Пейзаж із Лаврова”, на якій відтворено дорогу в селі неподалік монастиря.
По-четверте, у монастирському комплексі є унікальна  церква святого Онуфрія. Вона пережила кілька етапів розбудов і реставрацій. Однак і нині є унікальним зразком давньоукраїнської архітектури і єдиним збереженим галицьким монастирським храмом XIII століття.
Чарівність і привабливість місця для Таїнства шлюбу має велике значення. Як і передшлюбні катехези —  приготування наречених  до укладення таїнства шлюбу. Їх проводить священик. У Лаврівському монастирі – настоятель о. Микола Ковалишин (конт. тел..: 067 72.309.77)